Які бувають стабілізатори напруги
Стабілізатором називається прилад, який отримує на вхід напруга електромережі з можливими нестабільними параметрами, а на виході автоматично забезпечує необхідну мережеве напруга живлення навантаження в заданому достатньо вузькому діапазоні.
Всі стабілізатори можна поділити на кілька типів, в залежності від обраного критерію класифікації.
Метод регулювання
За методом регулювання розрізняють стабілізатори:
1) з плавним регулюванням;
2) з дискретної (або ступінчасте) регулювання.
Стабілізатори першого типу більш точні, їх сфера застосування – медичні прилади, комунікаційні системи, професійне обладнання для освітлення, і інша техніка з підвищеними вимогами до якості напруги живлення.
Стабілізатори другого типу володіють не такою високою точністю, як плавні, проте її цілком достатньо для багатьох застосувань, наприклад, таких як побутова техніка. При цьому досягається точність близько 3...4%, що приблизно вдвічі краще допустимих показників для більшості побутових приладів.
Конструктивне виконання
В основі конструкції більшості стабілізаторів напруги лежить трансформатор. Особливістю його є можливість регулювання напруги на обмотках залежно від зміни вхідної напруги. При цьому існують певні межі стабілізації, при виході за межі яких відбувається автоматичне відключення напруги живлення.
В залежності від того, як конструктивно реалізовано управління обмотками трансформатора, розрізняють такі типи стабілізаторів:
1) Електронні (сімісторние);
2) Електромеханічні (сервопривідні);
3) Релейні;
4) Ферорезонансні.
В електронних стабілізаторах основну роль грає мікропроцесор, що керує напівпровідниковими симістора чи тиристорами, що працюють у ключовому режимі. Такі електронні ключі поступово підключають або відключають відповідні витки на обмотках трансформатора. При цьому точність стабілізації буде прямо пропорційна числу ступенів.
Переваги електронних стабілізаторів:
- невеликі габарити;
- швидкодія (близько 20 мілісекунд);
- низький рівень шумів;
- тривалий час роботи (приблизно 10...20 років).
Обмеження:
- ступінчаста (дискретна) регулювання;
- невисокий верхній поріг вхідної напруги (при підвищенні напруги більш ніж на 50% відбувається відключення живлення).
Стабілізатори з електромеханічним (сервоприводным) принципом дії часто також називають електродинамічними. В цьому випадку для перемикання витків трансформатора використовується електричний привід, який приводить в рух прилеглий до обмоток ролик з графіту.
Переваги електромеханічних стабілізаторів:
- плавне регулювання;
- високий поріг перевантаження (до 10 разів);
- здатність роботи при низьких (до -15С) і високих (до +50 С) температурах;
- тривалий час роботи (приблизно 20...30 років).
Обмеження:
- невеликий робочий шум;
- зниження швидкодії внаслідок інерції в роботі двигуна.
Стабілізатори релейного типу функціонують також як електронні. Відмінність полягає в тому, що регулювальні ступені обмоток трансформатора перемикаються за допомогою реле.
Переваги релейних стабілізаторів:
- досить висока швидкодія (20-50 мілісекунд);
- невеликі габарити.
Обмеження:
- ступінчаста (дискретна) регулювання;
- характерний робочий шум (клацання при включенні реле);
- обмежені можливості щодо перевантаження (не більше 150%);
- невеликий термін служби (близько 5 років).
Ферорезонансні стабілізатори здатні забезпечити плавне регулювання напруги. Принцип їх дії заснований на магнітному насиченні осердя трансформатора.
Переваги ферорезонансних стабілізаторів:
- низька похибка регулювання напруги (близько 1...3%);
- достатня швидкодія (час спрацьовування не більше 50 мілісекунд).
До недоліків приладів даного типу зазвичай відносять обмежений інтервал припустимого напруги на вході (від 180 до 260 вольт).
Серед конструкцій стабілізаторів без використання трансформаторів виділяють інверторні стабілізатори. Їх також часто називають стабілізатори з подвійним перетворенням, так як вони засновані на застосуванні двох перетворювачів – перший виробляє постійний струм з вхідного змінного, а другий виконує зворотне перетворення. Для керування електронною схемою в інверторних стабілізаторах застосовується мікропроцесор.
Переваги інверторних стабілізаторів:
- висока точність (до 1%);
- мінімальний час спрацьовування;
- розширений діапазон вхідної напруги (від 110 до 300 вольт);
- компактні розміри.
Основним обмеженням стабілізаторів інверторного типу вважається звуження допустимого робочого інтервалу напруги на вході при збільшенні підключається навантаження.
Якщо у Вас виникли питання про стабілізатори напруги або який-небудь інший электроаппаратуре, фахівці нашого інтернет-магазину завжди будуть раді прийти Вам на допомогу. Звертайтеся!
- Як правильно вибрати стабілізатор напруги?Стабілізатор важлива і необхідна річ у кожному будинку або офісі.Як правильно вибрати стабілізатор напруги?
- Як вибрати стабілізатор напруги для дому?Стабілізатор напруги для будинку дозволить зробити електричний струм, що подається до різних побутових приладів, більш постійним.Як вибрати стабілізатор напруги для дому?